До сільського туризму належить і екотуризм, і відвідання різних місцевостей і різних громад, тощо. Загалом це все що стосується автентичності, традицій, культури та природи у сільській місцевості.

Розвиток сільського туризму вирішує декілька задач:
• мінімізує міграцію з сільських територій до міст;
• забезпечує можливості працевлаштування сільської молоді, етнічних меншин, жінок та маргіналізованих груп;
• зменшує бідність;
• зберігає культуру та спадщину.
Незважаючи на те, що крім розвитку сільського туризму існують інші пріоритети, всі країни світу визнають його потенціал як засіб диверсифікації своїх продуктів в секторі туризму та індустрії гостинності.

Мабуть, найбільша потреба сектору – це підготовка мешканців села до вдосконалення своїх сервісних навичок та розвитку людського капіталу, який забезпечить сталий та збалансований розвиток сільського туризму. Крім того, здоровий розвиток сільського туризму вимагає встановлення та впровадження міжнародних стандартів, об’єднаних у комплексну систему якості дестинацій, яка функціонально відповідає сучасним потребам ринку і ефективно підвищує якість обслуговування та управління.