Про це з посиланням на дані Держстату повідомляє кандидат економічних наук Юрій Кернасюк, додавши, якщо така тенденція збережеться до 2030 року – ця частка, за оцінками експертів, сягне 5,6-10%,

Дані Держстату свідчать, що останніми роками посівні площі енергетичних рослин зросли до 2-3 тисяч гектарів і продовжують збільшуватися. Причини глобальні – викопне паливо час від часу дорожчає, а природні запаси вичерпуються. Відтак енергетичні рослини набувають все більшої популярності серед аграріїв.

Енергетичні культури – це особливі рослини, які спеціально вирощують для використання в якості біопалива та / або подальшого виробництва енергії. Йдеться, зокрема, про плантації різних видів верби і тополі, павлонію або інші види рослин (сорго, міскантус).

“Якщо сорго, міскантус, світчграс та інші енергетичні рослини є вже досить відомими серед вітчизняних аграріїв, то, наприклад, про павловнію майже ніхто не знав. Лише останніми роками її почали й вітчизняні аграрії”, – зауважив Кернасюк.

Павловнія – це швидкоросле дерево. Ця рослина має високі показники тепловіддачі, а відтак її можна використовувати в якості сировини для виробництва паливних брикетів та пелет. Павлонію можна вирощувати на бідних поживними речовинами й забруднених ґрунтах із застосуванням інтенсивних технологій. Ще одна перевага павловнії – її здатність поглинати велику кількість вуглецю СО₂ та запобігати ерозії ґрунту.

Один саджанець павловнії коштує 150 гривень вроздріб та 60 гривень оптом. На 1 гектар площі треба до 1000 дерев. Тобто в середньому на 1 гектар коштує близько 600-1500 гривень.